Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Рибальська А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Рибальська А. П. Особливості мікробіологічних й імунологічних показників хворих на гостру мієлоїдну лейкемію та ризик розвитку інфекційно-запальних ускладнень. Повідомлення 2 [Електронний ресурс] / А. П. Рибальська, О. А. Мельник, Л. М. Немировська, Н. К. Скачкова, О. О. Федоровська // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(2). - С. 302-310. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(2)__48 Хіміотерапія та імунодефіцитний стан у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ) підсилюють ризик розвитку інфекційно-запальних ускладнень (ІЗУ). Своєчасна ідентифікація збудників та адекватна тактика етіотропного лікування здатні вплинути на життя хворого. Мета дослідження - визначити мікробіологічні й імунологічні критерії для прогнозування ІЗУ у хворих на ГМЛ. Обстежено 50 хворих на ГМЛ, яких було розподілено на 3 групи за стадіями захворювання та контрольну групу - 24 практично здорові особи. Досліджено кількісний і видовий склад мікрофлори біотопів верхніх дихальних шляхів (ВДШ), кишечника; визначено диференційні антигени на мембранах лімфоцитів CD3, CD22, CD4, CD8, функціональну активність CD22 (за вмістом Ig G, A, M); фагоцитарні властивості нейтрофільних гранулоцитів. За мікробіологічним моніторингом показано, що найбільшим видовим різномаїттям відрізняється мікрофлора пацієнтів у період ремісії. У хворих у I гострому періоді та під час ремісії реєстровано ознаки дисбіозу: наявність мікроорганізмів роду Staphylococcus у діагностично значущих титрах (10<^>5 - 10<^>6 КУО/мл); зниження кількості оральних стрептококів і заміна їх на кишечних симбіонтів роду Enterococcus (62,5 % пацієнтів); обсіменіння біотопів ВДШ дріжджоподібними і міцеліальними грибами (44 %). Мікрофлора ВДШ пацієнтів на стадії рецидиву була менш різноманітною. Загальною особливістю мікробіоценозу кишечника є відсутність біфідобактерій, зниження кількості лактобактерій, високий рівень ентерококів (<$Esymbol У~10 sup 8> КУО/г), персистенція Klebsiella pneumoniae, дріжджоподібних грибів роду Candida. Імунологічні показники у хворих без ІЗУ - кількість CD3-, CD4-лімфоцитів, фагоцитарна активність нейтрофільних гранулоцитів, інтенсивність й завершеність фагоцитозу - визначалися у межах фізіологічної норми; кількість клітин CD22, CD8 була зниженою до <$E(2,20~symbol С~0,90)> % та <$E(1,20~symbol С~0,90)> % відповідно. У хворих з наявністю ІЗУ, незалежно від стадії ГМЛ, були підвищені показники субпопуляції CD4 до <$E(76,33~symbol С~9,06)> % (p << 0,05) та фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів до <$E(98,0~symbol С~2,51)> % (p << 0,05). У хворих з I гострим періодом спостерігали зниження завершеності фагоцитозу до значень <$E(60,67~symbol С~6,78)> % (p << 0,05). Концентрація IgG у сироватці крові осіб, незалежно від стадії ГМЛ, була у межах фізіологічної норми. Підвищення рівня IgA від (<$E2,21~symbol С~0,31>) до (<$E2,45~symbol С~0,24>) г/л (p << 0,05) виявлено у всіх хворих, крім тих, в яких ІЗУ діагностовано під час ремісії та рецидиву. Високу концентрацію IgM від (<$E1,58~symbol С~0,17>) до (<$E2,52~symbol С~0,76>) г/л (p << 0,05) фіксовано у всіх хворих у I гострому періоді, проте надто високий рівень IgM виявлено саме у пацієнтів з наявністю ІЗУ. Висновки: визначено прогностичні фактори ризику виникнення ІЗУ у хворих на ГМЛ, мікробіологічні: у біотопах носової порожнини й зіву - зниження кількості оральних стрептококів та заміна їх на ентерококи; дисбіотичні порушення мікроекології кишечника, імунологічні: підвищення рівня CD4-лімфоцитів, зниження показника завершеності фагоцитозу нейтрофільних гранулоцитів; незалежно від стадії захворювання, наявності чи відсутності ІЗУ у пацієнтів виявляється підвищений вміст IgA та IgM і незначне зростання показників IgG.
| 2. |
Третяк Н. М. Клінічні фактори ризику виникнення інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію. Повідомлення 1 [Електронний ресурс] / Н. М. Третяк, О. В. Басова, Н. В. Горяінова, О. О. Федоровська, А. П. Рибальська // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(2). - С. 310-315. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(2)__49 Гостра лейкемія посідає провідне місце у структурі захворюваності на гемобластози. Причиною смерті пацієнтів найчастіше є геморагічні або інфекційно-запальні ускладнення (ІЗУ), що виникають на тлі послаблення захисних механізмів та/або розвитку симптомокомплексу цитостатичної хвороби. Мета дослідження - встановити лабораторно-клінічні предиктори розвитку ІЗУ у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ). Обстежено і проаналізовано клінічні та лабораторні дані 45 хворих на ГМЛ. Варіанти захворювання класифіковано на основі критеріїв FAB. Увагу приділено ризику виникнення та наявності ІЗУ під час хіміотерапії, ремісії, рецидиву. До початку лікування рівень лейкоцитів у периферичній крові хворих коливався у межах <$E(1,4~-~104,0)~cdot~10 sup 9>/л; у 68,8 % пацієнтів спостерігалась тромбоцитопенія, у 62,2 % - анемія різного ступеня тяжкості. Лейкопенія (<$E<<~2,0~cdot~10 sup 9>/л) та лейкоцитоз (<$E>>~100,0~cdot~10 sup 9>/л) розцінювались як несприятливі прогностичні фактори. Встановлено, що ІЗУ розвивалися переважно на тлі ініціального або постцитостатичного пригнічення кровотворення, інтоксикації, що були обтяжені преморбідним статусом. Висновок: визначено клінічні фактори, які передували маніфестації ІЗУ у хворих на ГМЛ: лейкопенія - <$E(1,57~symbol С~0,51)~cdot~10 sup 9>/л, еритропенія - <$E(2,60~symbol С~0,24)~cdot~10 sup 12>/л, тромбоцитопенія - <$E(10,65~symbol С~8,72)~cdot~10 sup 9>/л; постцитостатична мієлосупресія, і на основі яких, з урахуванням дисбіозу мікроекології біотопів та певних імунологічних порушень, було розроблено критерії прогнозування ІЗУ.
| 3. |
Немировська Л. М. Досвід відновлення кишкової мікрофлори у хворих на гостру та хронічну мієлоїдну лейкемію [Електронний ресурс] / Л. М. Немировська, А. П. Рибальська // Клінічна фармація. - 2014. - Т. 18, № 4. - С. 4-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2014_18_4_3 Відсутність порушень мікроекології кишечника сприяє зниженню ризику інфекційно-запальних ускладнень за рахунок запобігання транслокації умовно патогенних бактерій (УПБ) до біотопів верхніх дихальних шляхів та надає змогу вчасно провести курси протипухлинної терапії у хворих на лейкемію мієлоїдного походження. Мета дослідження - відновлення мікроекології кишечника у хворих на гостру (ГМЛ) і хронічну (ХМЛ) мієлоїдну лейкемію. За моніторингом мікроекології кишечника у 85,7 % хворих на ГМЛ - 70,4 % на ХМЛ не виявлено анаероби роду Bifidobacterium; бактерії роду Lactobacillus ізолювали з кишечника 57,1 % хворих на ХМЛ - 71,4 % хворих на ГМЛ (у третини хворих їх кількість була нижче за фізіологічну норму (10<^>3 - 10<^>7 КУО/г)). Після курсу пробіотикотерапії біфідобактерії ізолювали з біотопу хворих обох груп, лактобактерії з кишечника всіх хворих на ХМЛ - 83,3 % пацієнтів з ГМЛ, в останніх бактеріальні титри підвищилися (з 10<^>3 - 10<^>8 КУО/г до 10<^>6 - 10<^>9 КУО/г). Кишкову паличку на початку ізолювали у низьких титрах (10<^>1 - 10<^>3 КУО/г), після закінчення терміну - у межах фізіологічної норми (10<^>6 -10<^>8 КУО/г). Протягом проведення пробіотикотерапії титри УПБ не підвищувалися або знижувалися у 10 разів. Пробіотикотерапія надає змогу відновити нормальну мікроекологію кишечника, покращити фізіологічний стан, якість життя та своєчасно проводити курси поліхіміотерапії у хворих на ГМЛ і ХМЛ.
| 4. |
Рибальська А. П. Предиктори інфекційно-запальних ускладнень у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію [Електронний ресурс] / А. П. Рибальська, О. А. Мельник, Л. М. Немировська, Н. К. Скачкова, О. О. Федоровська // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 213-222. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_31
| 5. |
Немировська Л. М. Дисбіотичні зміни мікробіоти шлунково-кишкового тракту у хворих на гостру лейкемію та шляхи її відновлення [Електронний ресурс] / Л. М. Немировська, Ю. С. Пономаренко, А. П. Рибальська, М. М. Мазур // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 124-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_17
| 6. |
Рибальська А. П. Визначення розміру та площі біоплівки штамів мікроорганізмів у клінічній практиці [Електронний ресурс] / А. П. Рибальська, Л. М. Немировська, О. І. Газя, О. А. Мельник, Н. К. Скачкова // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 166-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_22
| 7. |
Мельник О. А. Вплив пробіотичного препарату на мікробіоценози верхніх дихальних шляхів у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію [Електронний ресурс] / О. А. Мельник, А. П. Рибальська, Н. В. Горяінова, Н. М. Третяк // Світ медицини та біології. - 2019. - № 4. - С. 112-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2019_4_25
| 8. |
Павлюк Р. П. Групова належність крові та носійство мікроорганізмів роду Staphylococcus у хворих на гостру лейкемію [Електронний ресурс] / Р. П. Павлюк, А. П. Рибальська, О. А. Мельник, О. П. Настенко, У. В. Тимошенко // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 164-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_16
| 9. |
Рибальська А. П. Біоплівкоутворення як стратегія виживання мікроорганізмів при патологічних станах та можливості впливу на дезінтеграцію мікробних спільнот [Електронний ресурс] / А. П. Рибальська // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 221-232. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_21
| 10. |
Немировська Л. М. Антибіотикорезистентність грацилікутів – збудників інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемію [Електронний ресурс] / Л. М. Немировська, О. А. Мельник, Н. К. Скачкова, А. П. Рибальська // Гематологія і переливання крові. - 2021. - Вип. 41. - С. 197-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2021_41_19
| 11. |
Сергутіна С. Ю. Оптимізація схем замісної терапіїї імуноглобулінами для внутрішньовенного введення хворих на В-клітинний хронічний лімфоцитарний лейкоз/ лімфому з малих лімфоцитів [Електронний ресурс] / С. Ю. Сергутіна, С. О. Сівкович, А. П. Рибальська, І. М. Сербін // Гематологія і переливання крові. - 2021. - Вип. 41. - С. 237-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2021_41_22
| 12. |
Рибальська А. П. Аналіз антибіотикорезистентності збудників інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемію [Електронний ресурс] / А. П. Рибальська, О. А. Мельник, Н. К. Скачкова, Л. М. Немировська // Гематологія і переливання крові. - 2023. - Вип. 42. - С. 215-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2023_42_19
|
|
|